• одночасне перемішування, подрібнення та активація речовин для підвищення ефективності процесу.
• досягнення високої однорідності та дрібності частинок продукту.
• швидка обробка: процес займає лічені секунди, що прискорює виробництво.
• енергозбереження завдяки оптимальній роботі апарата.
• раціональне використання сировини та матеріалів, зменшення відходів.
• легке інтегрування у існуючі технологічні лінії без додаткових модифікацій.

Апарати вихрового шару АВС можуть застосовуватися:

У будівництві для:

• подрібнення кварцового піску;
• подрібнення та активації злежаного цементу;
• доподрібнення деревного борошна;
• виробництва сухих будівельних сумішей;
• виробництва керамзиту;
• виробництва пористого бетону;
• виробництва силікатної цегли;
• виробництва азбестоцементних виробів;
• виробництва бітумної емульсії;
• активації гіпсового в’яжучого;
• виробництва керамічних виробів;
• омагнічування води;
• подрібнення крейди;
• виробництво лінолеуму;
• змішування бітуму і перліту, бітуму і крейди та інших добавок в бітум для отримання мастики;
• овалізації (видалення гострих країв) та вибіркового подрібнення штучних алмазів;
• змішування компонентів шихти, що використовується при виготовленні корпусів алмазних інструментів.

В аддитивних технологіях:

• приготування дрібнодисперсних сумішей;
• виробництво графену;
• подрібнення графіту;
• подрібнення пірокарбону (карбону);
• подрібнення скла;
• отримання (шляхом змішування) тугоплавких сполук (карбід титану, силіцид молібдену) з одночасним їх подрібненням до необхідної зернистості;
• подрібнення та змішування твердосплавних порошків;
• змішування різних компонентів сипучих матеріалів (порошків на органічних зв’язках, на зв’язках з металевою основою, мікропорошків, компонентів керамічної фрити, порошків графіту та металу при синтезі надтвердих матеріалів, дроблення алмазів (у тому числі голчастих), овалізації алмазних зерен);
• змішування алмазоносних прес-порошків;
• обробки резистивних композицій у виробництві резисторів.

У паливній промисловості:

• змішування дизельного палива з мазутом;
• підготовки важкого суднового палива;
• подрібнення вугілля та одержання водовугільного палива;
• виробництва біопалива.

У лакофарбній промисловості для:

• виробництво фарб;
• подрібнення та виробництва мінеральних пігментів;
• синтезу неорганічних пігментів;
• виробництва фарби для дорожньої розмітки;
• поліпшення захисних властивостей лакофарбових матеріалів.

У сільському господарстві:

• обробки в магнітному полі насіння рослин;
• обробки відходів виробництва цукру (жом);
• виробництва гуматів, гумінових та фолієвих кислот;
• подрібнення торфу та леонардиту;
• перемелювання готового торфогелю;
• знезараження курячого посліду;
• знезараження свинячого гною;
• виробництва рідких комбікормів;
• виробництва гербіцидних суспензійних препаратів;
• виробництва гранульованих органічних добрив із курячого посліду.

У металургії для:

• подрібнення ільменіту в процесі одержання титанового концентрату;
• екстракції золота та інших рідкісноземельних металів в умовах збагачувальної фабрики;
• інтенсифікації автоклавного процесу виплавки сірки;
• змішування та розмелювання феритних порошків у виробництві феритів;
• зняття облою з метою зміцнення деталей.

У нафтохімії:

• приготування дисперсій для виробництва гумових виробів;
• видалення сірки з нафти та нафтопродуктів;
• очищення відпрацьованих масел;
• обробки бензину;
• обробки та виробництва змащувально-охолоджуючих рідин;
• обробки графенового мастила;
• виробництва синтетичного солідолу;
• попередження утворення асфальто-смолистих парафінових відкладень нафти;
• активації нафти та нафтових залишків;
• виробництва бурових розчинів;
• відновлення ронгаліту;
• нейтралізації сульфітного розчину;
• приготування емульсії смоляного клею;
• активації та модифікації наповнювачів, що вводяться в каучуки;
• виробництва пластичних мастил;
• обробки нафти з метою збільшення виходу легкокиплячих фракцій;
• отримання (шляхом подрібнення та наступного змішування) наповнених металополімерів на основі фторопласту та графіту;
• екстракції з лікарських рослин.

В очищенні стічних вод:

• від шестивалентного й трьохвалентного хрому;
• від заліза;
• від нікелю;
• від цинку;
• від міді;
• від кадмію;
• від сполук ціанідів;
• від миш’яку;
• від свинцю;
• від магнію;
• від фтору;
• від фенолу;
• що містять нафтопродукти;
• медичних установ (інфекційні лікарні, туберкульозні диспенсери і т.д.);
• побутових споживачів;
• молокозаводів;
• свиноферм і птахофабрик;
• олійних заводів;
• гальванічних виробництв;
• виробництв кормових дріжджів.

У харчовій промисловості:

• обробки та одержання пектину з цедри лайма;
• подрібнення кави;
• подрібнення кісточок абрикоса в процесі одержання лігніну;
• виробництва соків з м’якоттю з ягід;
• обробки овочів електромагнітним полем;
• обробки в електромагнітному полі м’ясних напівфабрикатів;
• обробки електромагнітним полем готових виробів із м’яса (ковбаса, сосиски);
• інтенсифікації процесу виробництва м’ясного бульйону;
• виробництва кісткової харчової пасти;
• інтенсифікації процесу виробництва борошняних виробів;
• виробництва майонезу;
• вилучення білкових речовин із мікроорганізмів;
• активації дріжджів;
• активації компонентів шоколадних виробів;
• виморожування рослинної олії;
• електромагнітної обробки водно-спиртових розчинів (лікеро-горілчаних виробів);
• отримання крохмалю та патоки;
• гідролізу вуглеводів до спиртів;
• виробництва соусів на емульсійній основі;
• очищення неочищеної рослинної олії (соняшникової, рапсової, гірчичної);
• миттєвого розчинення сухого молока (або казеїну) у сметані;
• диспергування (змішування на мікрорівні) гірчиці, сухого молока, яєчного порошку з іншими компонентами;
• подрібнення гострого перцю;
• подрібнення лушпиння какао та отримання какаовели;
• виробництва етилового спирту.

У переробці відходів:

• виробництва плиток з відходів;
• активації суміші урану та плутонію;
• подрібнення старого асфальтобетону;
• одержання мінеральних в’яжучих із металургійних шлаків;
• попередньої обробки рідких органічних відходів перед анаеробним зброджуванням;
• механоактивації цеоліту;
• інтенсифікації процесу скління радіоактивних відходів в електричних печах;
• цементування рідких радіоактивних відходів;
• утилізації відвалів золи ГРЕС та ТЕЦ, териконів та вуглезбагачувальних фабрик;
• розмелювання паперової маси в целюлозній промисловості.